Ванадієва нітрогеназа, фермент, який зазвичай виробляє амоній з азоту, також може перетворювати монооксид вуглецю СО – чадний газ, один з найпоширеніших відходів промисловості, у пропан – газ, який використовується у побуті для опалення та приготування їжі.

Команда дослідників Каліфорнійського університету під керівництвом Маркуса Ріббе (Markus Ribbe) звернули увагу на давно відому бактерію Azotobacter vinelandii, яка живе у грунті навколо коренів азотфіксуючих рослин, таких як соєві боби. Ця бактерія виділяє ванадієвмісну нітрогеназу – фермент, який в звичайних умовах перетворює азот, основний компонент повітря, на амоній та інші сполуки, які є добривом для рослин. Саме через це бактерія є важливою для сільського господарства, і її дослідження ведуться вже протягом кількох десятиліть.

Науковці помістили фермент у атмосферу чадного газу, де без кисню і азоту ванадієва нітрогеназа почала перетворювати монооксид вуглецю на пропан. З наукової точки зору, ця нова властивість ванадієвої нітрогенази, є фундаментальним відкриттям, як стверджує Йонас Петерс (Jonas Peters), науковець Каліфорнійського технологічного інституту. Подальші дослідження фермента та його взаємодії з чадним газом можуть вилитись у практичне застосування його у промисловості та синтезі рідкого пального.

У віддаленй перспективі, якщо науковцям вдасться модифікувати фермент таким чином, щоб він міг виробляти довші вуглецеві ланцюжки, які необхідні для синтезу рідкого пального – бензину, автомобілі могли б часково переробляти власні вихлопні гази на пальне або ж навіть вловлювати чадний газ з повітря і синтезувати бензин.

За матеріалами Discovery