Пластик, завдяки своїм якостям і ціні використовується масово і всюди, на відміну від будь-якого природного матеріалу. Однак, за часи його використання людство встигло дуже сильно забруднити ним довкілля. Тисячоліттями море було для людей джерелом їжі та важливим транспортним шляхом. Але під впливом діяльності людини моря та океани перетворилися на смітник. Насамперед йдеться про відходи, котрі спершу скидаються у річки, які впадають у моря та океани.

Пластикове сміття виявляється всюди, навіть за сотні миль від берега. Неможливо підрахувати, скільки мешканців водних глибин або морських птахів гинуть, заплутавшись в загублених у морях синтетичних сітках, уривках викинутих пластикових пакетів чи нейлонових канатів. Або через те, що вони їдять дрібні частинки пластикового сміття:

Хімічні речовини, котрі у такий спосіб потрапляють до ланцюга живлення, дають підстави для занепокоєння. Запізніла помста природи: ці шкідливі речовини, котрі, як підозрюють, мають канцерогенні властивості або здатність спричиняти гормональні розлади, виявляють у крові людей.

Ми знаходимося у кінці ланцюга живлення, як це наголошується у документальному фільмі австрійського режисера Вернера Бооте «Пластикова планета». Кінорежисер зробив дослідження проб своєї крові на вміст шкідливих речовин у лабораторії універистету американського штату Міссурі. «Я знав ще до того з результатів різних досліджень, що кожен з нас має у крові пластик. Я знав, що у моїй крові знайдуть бісфенол А, але був шокований його високим рівнем. Після того ми перевірили кров у всіх з нашої команди і встановили, що в кожного виявляють певну кількість речовин, котрі потрапляють до організму з штучних матеріалів»,- каже Вернер Бооте.

За матеріалами www.dw-world.de